Деконструкция


Ее текст, ее тело. Ее пах, ее локти. Между ними — все те слова, что я ей говорил. Я говорю: «Пойдем со мной». Она не отвечает.

Мой взгляд разрезает ее на куски: хорошая часть, плохая часть. Прекрасная часть, уродливая часть. Я хочу избавиться от уродливого и сшить ее заново. Я хочу, чтобы она была только прекрасна. Но я не Б-г. Я не способен.

«У тебя рваный вид», говорю я ей.

Я читаю ее сверху вниз и обратно. Я заново ее изобретаю. 

Я ее реконструирую.

«Кто ты на самом деле?», — спрашиваю ее я.

Что она значит на самом деле?

Это — моя деконструкция.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

%d блогерам подобається це: