Вірші

У Всесвіті багато думок

І всі – про тебе

Чи прокинувся ти з посмішкою

Чи прокинувся ти сам

Чи хочеш ти комусь зателефонувати

Чи навіть не хочеш дивитися котра година.

Хто та, якій пощастить спитатись, мовчки поцілувати та приготувати омлет зі вчорашньою жареною картоплею та зеленою цибулею.

У цьому місті багато суму

Хмарочоси теж плачуть, та не кличуть на поміч

Бо скло – це рідина (чи ви знали?)

Що подіяти.

Вже виплакати всі вікна

Виплакали фудкорти та кінотеатри

Всі наші побачення, яких не було

Всі покупки, які й не так вже й були потрібні.

Всі мрії дістатися даху та відсвяткувати там твій день народження.

Мої вчителя казали мені

«Смійся, доню, але смійся серйозно»

І коли я намагалася так робити

То розуміла, що краще було б

Місити глеки мовчки

Та прикрашати кортежі на одруження

Квітами

Жовтими, як лимон, 

Рожевими, як цнотливі троянди

Та червоними, щоб не забулося.

Та сміятися. Сміятися.

Адже почуття гумору я тільки-но посіяла.

Чи зайде?

Я звісно не вірила, що ти існуєш

Тому й не шукала

Нащо шукати 

Те, того, так

Як тільки в мріях,

Так?

А ти існуєш,

Так певно,

Що я зневірилася в тому, що мене нема

Тут треба пояснення.

Я багато років робила вигляд,

Що зовсім не будистка

А була бу ди (бу ти бу дисткою дорівнює

= знати що тебе не ма)

І ти мене роз бу див

Дивні дива твої Господи

Дивні дива твої 

Дивне диво що я не вибухнула від щастя

Як перезрілий плід гранату

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

%d блогерам подобається це: